- обтирати
- -а́ю, -а́єш, недок., обте́рти і обіте́рти, обітру́, обітре́ш; мин. ч. обте́р, -ла, -ло; док., перех.1) чим, об що, від чого і без додатка. Витираючи по поверхні, робити що-небудь сухим, чистим. || чим, з чого і без додатка. Витираючи, знімати з поверхні. Обітерти сльози.2) Розтирати тіло з лікувальною метою шматком тканини, намоченої в якій-небудь рідині. || Обмивати, протираючи по поверхні якою-небудь рідиною.3) рідко. Робити стертим, потертим із поверхні; пошкоджувати тертям поверхню чого-небудь.4) тільки док., перен., розм. Призвичаїти до якої-небудь обстановки; навчити поводитися в якомусь середовищі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.